Від групової терапії до згуртованості громади: воркшоп у Карпатах
У липні 2023 року BEARR запустив нову програму в Україні – «Від групової терапії до згуртованості громади», що фінансується Урядом Великої Британії через Посольство Великої Британії в Києві. Щоб дізнатися більше, натисніть тут.
У жовтні після початкового онлайн-контакту члени різних партнерських організацій, які беруть участь у програмі, зібралися разом на навчальний збір, який відбувся у віддаленому гуртожитку в Карпатах в Україні.
Меган Бік, член опікунсьої ради фонду BEARR і організатор збору, розповідає:
Цей навчальний збір у Карпатах виявився одним із тих чарівних моментів, коли все склалося успішно завдяки чарівному випадку. У найкрасивішій, тихій незайманій місцевості Карпат — з неймовірно теплою сонячною погодою (і подалі від сирен повітряної тривоги, які зазвичай псують життя) — ми зібрали невелику групу співробітників і волонтерів із наших партнерських організацій. Гуртожиток, в якому ми проживали, також опікувалася щедра та вдумлива група волонтерів.
Кожен день починався з уроку фізичних вправ на галявині біля гуртожитку, з елементами йоги та дихальними техніками для боротьби з тривогою та гіпертонією, і весь час ми сміялися, коли інструктор, Олена, спонукала нас дотримуватися вправ. Після смачного сніданку ми мали час для дискусії – насамперед про різні види терапії, зокрема із використанням мистецтва, глини, кольорів та сил природи. Потім наші молдовські колеги продемонстрували, як танцювальна, рухова та драматична терапія може допомогти уникнути вигорання у волонтерів.
Після сеансів обміну навичками ми перейшли до обговорення нашого досвіду роботи з різними віковими групами, намагаючись зрозуміти, що було більш доцільно – об’єднати людей у групи з їхніми однолітками чи працювати між поколіннями. Ми провели подібні обговорення про те, чи слід спочатку відокремити ВПО від місцевих жителів (оскільки їхні потреби, як правило, відрізняються), чи слід докладати зусиль, щоб інтегрувати їх у нову громаду з самого початку. У зв’язку з цим постало запитання: «хто не має можливості отримати доступ до допомоги постраждалим і як ми з ними працюємо?». Особливу підтримку та поради надали три психологи, які брали участь у семінарі.
Ми також розглянули організаційну структуру та потреби волонтерів. Звільнившись від метушливої повсякденної рутини, керівники волонтерських груп мали можливість подумати про майбутнє – про те, що їм потрібно, щоб продовжувати роботу як у найближчому майбутньому, так і через три місяці взимку. Вони навіть думали, де вони можуть бути через рік. Почавши обговорювати ці питання, наша група онлайн-обміну продовжить уважно вивчати методи навчання, фінансову підтримку та матеріальні потреби.
Наші умови життя були далекі від розкошів. Учасники жили у мало мебльованих кімнатах. У нашій їдальні були довгі столи та лави, які довелося переставляти, коли ми хотіли провести дискусії в приміщенні. Харчуванням забезпечували дві місцеві жінки, які приносили нам свіже молоко, овочі і гриби. Ми робили піші прогулянки, іноді складними та крутими схилами. Також робили прогулянки на конях та возі, або у кузові величезноївантажівки «Камаз», щоб дістатися до гірської вершини. Був також масаж за бажанням (навіть на вершині гори!), сауна деякими вечорами, співи біля багаття, шашлики, бар…… але, мабуть, головною розвагою для багатьох учасників наприкінці вересня був похід за грибами – сусідні ліси були повні всяких (і їстівних, і отруйних). Коли почалися серйозні збори грибів, команда щовечора витрачали годину або близько того на миття, нарізання, варіння, і заморожування. Упродовж зими буде багато смачних страв, які навіять спогади про нашу подорож.
BEARR сподівається, що об’єднавши всіх цих людей із десяти різних організацій, географічно розкиданих по всій країні, нам вдалося створити справжню мережу. Під час семінару всі так добре працювали разом, допомагаючи один одному стрибати через струмки, сідати та виходити з вантажівки, а також знаходити та готувати гриби, показуючи, як можна розвивати справжню та тривалу культуру співпраці. Ми вже отримали демонстрацію цієї співпраці, оскільки ті, хто отримував гранти в липні, вирішили запросити до співпраці людей з інших організацій.
З точки зору BEARR, цей проект був ніби як повернення благодійності до її витоків – адже наш фонд було створено, аби об’єднувати людей. Єдина відмінність полягає в тому, що спочатку це було створення міжнародних партнерств для добровільного сектору, який зароджувався на початку пострадянських років. Зараз ми більше займаємося створенням національних, регіональних і транскордонних мереж. Нашою головною роллю завжди було зібрати потрібних людей разом, бажано в потрібному місці з відповідним простором для обміну успіхами та проблемами, а також можливістю відпочити та пізнати один одного. Цього разу ми зірвали джекпот…
Зі слів учасників:
“Яких чудових людей я зустрів і в такому приголомшливому місці”
«Стільки різних типів «терапії» ми пережили – «терапія грибами», «терапія конем і возом» навіть вібраційна терапія подорожі у величезній вантажівці гірською дорогою!»
«Ми всі пов’язані спільною справою»..”