«Приховані рани війни»: психічне здоров’я ветеранів України
«Приховані рани війни» — таку назву мала конференція, організована у травні в Литві керівником Центру Сахарова в Каунасі (і патроном BEARR) професором Робертом ван Вореном. Його темою було те, як забезпечити кращий догляд за психічним здоров’ям ветеранів в Україні: до мільйона чоловіків і жінок поступили на службу в збройні сили, і, за оцінками, близько 100 000 або більше потребуватимуть професійної підтримки після звільнення.
Конференція об’єднала фахівців з Європи та Північної Америки, а також українських професіоналів і волонтерів, представників міжнародних гуманітарних організацій. Він мав на меті надати огляд найсучасніших програм та ініціатив реабілітації, вивчити шляхи співпраці та координації та заручитися підтримкою для цієї важливої довгострокової спроби допомогти Україні подолати катастрофічні наслідки цієї війни.
Якщо не буде розроблено послідовний ланцюжок послуг, який залучатиме всі сторони, а також усі зацікавлені сторони, Україну чекатиме дуже темний період, навіть після перемоги у цій війні. Для того, щоб мати змогу впоратися з майбутнім цунамі людей, які шукають допомоги, необхідно виконати кілька попередніх умов:
· На місцевому рівні необхідно створити невеликі ветеранські центри, які нададуть послуги подальшої реабілітації, сімейні консультації та мережу підтримки, де ветеран зможе знайти «другу домівку»;
· Необхідно розробити обґрунтовану методологію, яка б відповідала українській дійсності не лише соціокультурно, а й фінансово. Одним словом, потрібно розвивати українську модель;
· Необхідно буде навчити персонал надавати необхідну підтримку. Це означатиме підготовку великої кількості професіоналів і навчання їх роботі в мультидисциплінарних командах, а також залучення на всіх рівнях людей із досвідом роботи, самих ветеранів. Крім того, необхідно створити мережу волонтерів, але їх також потрібно навчити.
Усі три цілі є предметом «Ветеранського центру психічного здоров’я (VMHCE)», спільної ініціативи FGIP, Королівського коледжу в Лондоні та Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Цей Центр матиме, окрім дослідницьких і навчальних можливостей, клінічну базу, яка надаватиме як спеціалізовані послуги з охорони психічного здоров’я ветеранів, так і навчання без відриву від виробництва. За якістю послуг, що надаються, буде стежити міжнародна науково-консультативна рада.
Влітку буде опубліковано звіт тут.
