Від групової терапії до соціальної згуртованості
Цей проект фінансувався Посольством Великої Британії в Києві у 2023-2024 роках і бувспрямований на поширення знань про різні методи терапії та те, як вони можуть допомогти зменшити стрес серед жертв війни. Зараз проект перебуває на завершальній стадії, а громадські організації, які беруть участь у проекті, обмірковують свій досвід і розмірковують, як продовжити та поширити те, чого вони навчилися в рамках проекту. Основною спільною подією став наш збір у Карпатах (подробиці читайте тут).
Одна з партнерських організацій-учасниць надіслала нам свої роздуми про власний досвід:
«Майстерня в Карпатах була для нас дуже корисною. Це була перша подія, на якій ми побували, де нам не потрібно було рано вставати, щоб все це все організувати, а натомість можна було насолодитися спілкуванням, відключитися від звичних завдань і отримати приємні враження. Маючи можливість бути подалі від щоденних проблем, ми могли краще зрозуміти постійний стрес, під яким ми перебували.
“Маючи можливість бути подалі від щоденних проблем, ми змогли краще зрозуміти постійний стрес, під яким ми перeбували.
Ми дізналися про те, як працюють інші організації, і краще зрозуміли, що вони стикаються з такими ж труднощами, як і ми. Тому ми радо ділилися, як ми з цим справлялися. Повернувшись, ми зрозуміли, наскільки важливо дати нашим колегам можливість втекти в безпечне місце, де можна як слід розслабитися і не чути постійно виття сирен. Люди тепер сприймають їх спокійно, більше не тікаючи в безпечні місця під землею, але це все одно впливає на всіх нас.
Навчання, яке ми пройшли на першому етапі проекту, дозволило нам підвищити рівень толерантності до стресу серед наших співробітників, які безпосередньо надають послуги психосоціальної підтримки жінкам і дітям, які постраждали від війни. Однією з головних речей, яких ми навчили наших співробітників, було те, як піклуватися про власне психічне здоров’я під час інтенсивної роботи з людьми, які постраждали. Навчання пройшли тридцять два співробітники, більшість з них – члени мобільних бригад, які допомагали сотням людей у сільській місцевості на південному заході України. Наша основна цільова група – сім’ї переміщених осіб, які змушені залишити свої домівки в зонах конфлікту. Через погану сільську інфраструктуру люди в селах не мають доступу до психологічної підтримки. Мобільні команди використовують знання та навички, отримані в рамках цього проекту, допомагаючи фахівцям за допомогою ігор зрозуміти, як почуваються клієнти, а також зрозуміти їхню поведінку, жести та міміку.
Однією з головних речей, якої ми навчили наших співробітників, було те, як піклуватися про власне психічне здоров’я під час інтенсивної роботи з людьми, які постраждали.
Дізнавшись більше про те як підтримувати психічне здоров’я самостійно, ми плануємо навчати наших колег, особливо тих, хто живе в деокупованих регіонах, де бої були найважчими. Члени нашої команди виїжджають у розбомблені міста та села та підтримують тих, хто був свідком жахливих подій, але отримав не настільки важкі поранення, щоб потрапити до лікарні. Ми вже запустили ще три мобільні бригади екстреного реагування та забезпечення дітей та їхніх батьків. За потреби ми будемоевакуйовувати молоді сім’ї.
Загалом ми покращили психологічний стан наших співробітників, їхню здатність справлятися зі стресом, збільшили їхню стійкість, аби продовжувати роботу в складнихситуаціях. Ми також змогли покращити систему делегування повноважень і розподілуобов’язків всередині організації, оскільки співробітники виявили в собі організаційні здібності, які здивували навіть їх самих. Одна з наших соціальних працівниць стала координатором нашого регіону і на 40% підвищила ефективність роботи мобільних бригад у цьому районі.
Виявляючи нові сильні сторони в співробітниках, ми прагнемо допомогти їм розвивати їх далі та надати їм можливість розвивати свою кар’єру. Ми помітили, що надання нашим співробітникам можливості бути творчими під час роботи позитивно впливає на їхнє психологічне благополуччя та посилює їхню відданість нашій благодійній діяльності.
Однією із наших історій успіху – є історія психологині, яка працює із нашими мобільними бригадами. Ми допомогли їй подати заявку та виграти посаду програмної координаторкидля нашого регіону у великій програмі психологічного благополуччя. Крім того, її призначили радником губернатора області з питань психологічного благополуччя. Ми всі відчули себе частиною її досягнень! Сьогодні ми настільки звикли ділитися історіями про горе, що забули, як важливо пишатися успіхом інших.
Поки ми працюємо, кількість уразливих груп зростає, зокрема одна нова група: матері, дружини та діти загиблих на війні, полонених чи зниклих бевісти. Це виклик для нашої команди. З кожним місяцем зростає кількість прохань про допомогу від вдів чи дружин військовополонених чи дружин, чиї чоловіки були поранені (душевно та фізично) і повернулися додому майже чужими, не маючи змоги повернутися до цивільного життя.
Збільшується кількість вразливих груп, зокрема одна нова група: матері, дружини та діти загиблих на війні, полонених чи зниклих безвісти. Це виклик для нашої команди.
Ми розуміємо, що робота з цими групами вимагає певних навичок і високого рівня стійкості. Є дуже багато нюансів, які потрібно враховувати, плануючи групову терапію з різними групами бенефіціарів. Наприклад, ми впевнені, що не варто включати в одну групу ВПО разом із вдовами, чоловіки яких загинули на території, звідки приїхали ВПО.
Крім того, багато жінок соромляться звертатися до психолога і кажуть: «Як мені психолог допоможе з моїми проблемами? Він же мені чоловіка не поверне!» Ми впевнені, що потрібно проводити неформальну роботу серед населення загалом, щоб звернення до психолога було більш загальноприйнятним. Тож ми плануємо проект – неформальні зустрічі з психологами, лайф-коучами та арт-терапевтами в кав’ярні за чашкою кави, де фахівці розкажуть про свою роботу, щоб допомогти людям зберегти психічне здоров’я та стабілізувати емоційний стан. Ці зустрічі відбуватимуться тричі на тиждень групами не більше шести осіб. Ми прагнемо достукатися до сотень жінок, а також до колег з інших організацій, які також потребують психологічної підтримки.
Кав’ярня запропонувала нам безкоштовно використовувати своє приміщення для цих занять, оскільки їх власники самі постраждали від війни і розуміють, наскільки важливо отримати допомогу для майбутнього цих жінок. Також нас підтримує обласний центр психічного здоров’я, регіональний координатор програми «ТИ ЯК?» ініційована дружиною президента Зеленського, місцевими блогерами та місцевими впливовими особами.
Майбутній рік буде важким, і ми вже плануємо серію заходів із побудови команди, використовуючи методології, які ми опанували та протестували протягом цього проекту. Одним із наших нових способів роботи є спільні мозкові штурми, які дуже корисні та дуже цікаві. Наша команда складається з багатьох чоловіків і жінок різних національностей та освітніх рівнів. Під час цих занять ми багато жартуємо та пропонуємо креативні підходи, які зрештою приводять нас до цікавих результатів».
Зараз BEARR Trust шукає шляхи продовження або розширення роботи цього дуже успішного проекту.
