Підтримка прифронтових громад цієї зими

Гранти в межах Фонду підтримки стійкості громад здебільшого спрямовані на проєкти у сфері психічного здоров’я та підвищення стійкості громад. Однак фонд BEARR чітко усвідомлює, що в деяких місцях, особливо у прифронтових районах, фізичні умови цієї зими є настільки важкими, що місцеві організації можуть мати більш нагальні пріоритети. Ми обговорили з однією з таких організацій різні труднощі, з якими їм доводиться стикатися. Нижче наводимо їхню розгорнуту відповідь:

«Щиро дякуємо за вашу підтримку. Зима справді дуже важка, і наші родини не просто її переживають. Щодо матеріальних потреб, нам необхідні: потужні зарядні станції для автономної роботи під час відключень світла, бензин для генераторів, а дітям у родинах потрібні потужні повербанки. Але ситуація в Херсоні важча, ніж в інших містах, бо ми перебуваємо під постійними обстрілами, і це сильно руйнує психіку людей. Узимку 2022–2023 років, після деокупації, херсонці майже два місяці жили без світла, води та газу, тож фізично ми здатні вижити в таких умовах.

Для мене як людини, яка працює з такими дітьми й родинами вже 16 років, їхній морально-психологічний стан має величезне значення. Херсонців вирізняє неймовірна стійкість і витримка. Це як грип для людини, яка перемогла рак, розумієте? Ми пережили найстрашніше: жорстоку російську окупацію. Більшість наших родин втратили дім і живуть під чужими дахами (і я серед них). Так, гуманітарна ситуація в нас важка, але людей треба відволікти від думок про горе та смерть, повернути їх до життя. Це під силу лише професійним психологам, і цю проблему не вирішити за один сеанс.

Саме зараз у Херсоні людям життєво необхідно віднайти внутрішню опору. Їм потрібні сили, щоб продовжувати жити самим і буквально витягувати себе до життя, а не просто існувати заради виживання своїх хворих дітей. Через чотири місяці 9-й клас закінчать підлітки, які сиділи за шкільною партою лише в першому та другому класі. Решту років вони вчилися вдома — без спілкування, без стосунків, без досвіду дорослішання серед однолітків. Адже над здатністю мріяти теж треба працювати; цим дітям необхідно наново вчитися спілкуватися та взаємодіяти одне з одним.

З лютого 2022 року наші жінки-матері втратили все: додатковий заробіток, що давав змогу виживати (нині допомога на дитину з інвалідністю в Україні — це еквівалент 45 £, а ціни — майже європейські); можливість повноцінної реабілітації для дітей; чоловіків — хтось пішов на фронт, хтось загинув…У половини наших родин на окупованому лівому березі Дніпра залишилися старенькі батьки. Зв’язку з ними немає жодного: неможливо ані допомогти їм, ані отримати від них підтримку. І зрозуміти цей біль можуть лише самі херсонці. І на цьому тлі люди втрачають інтерес до життя, перестають бачити майбутнє та будь-який сенс у ньому. Це характерна риса всіх прифронтових регіонів.

І саме із цим у нас найбільша проблема: фахівці не можуть працювати якісно без оплати праці, а великі програми не доходять до прифронтових регіонів. Я постійно стежу за грантовими програмами та конкурсами, але, на жаль, не знаходжу фінансування для Херсонщини. Ми звернулися по допомогу до BEARR, тому що вже маємо досвід отримання вашої підтримки, і ми для вашого фонду — люди не нові. Перепрошую за сумбурність думок. Мабуть, для мене це була можливість виговоритися й пояснити все людині, якій і справді це цікаво. Я відчуваю вашу небайдужість. Велика подяка від наших 56 родин за те, що ви пам’ятаєте про нас».

Фонд BEARR погодився проявити гнучкість у використанні гранту: за потреби ми зможемо перенаправити частину коштів на нагальні потреби, наприклад на екстрений обігрів.

Share This