6 Лютого, 2025

Одержувач гранту категорії В за Програмою малих грантів 2024: Об’єднання матерів і дружин Захисників України

Проєкт: допомога жінкам у подоланні стресу, запобіганні емоційному вигоранню та поверненні впевненості в собі

Війна змінює життя кожного з нас, але особливо важко тим, хто втратив коханих або щодня хвилюється за рідних на передовій. Полон, зниклі безвісти, серйозні поранення — усе це стало сумною реальністю для багатьох сімей. Біль, страх і тривога перетворилися на постійних супутників життя жінок. Саме тому Об’єднання матерів і дружин Захисників України ініціювало важливий проєкт, спрямований на стабілізацію психологічного здоров’я своїх учасниць і волонтерів.

Цей проєкт має амбітну мету: допомогти жінкам подолати стрес, запобігти емоційному вигоранню та повернути впевненість у собі. Завдяки гранту ми змогли найняти професійного психолога, який провів 60 годин консультацій для 23 жінок із різних регіонів України.

Чого було досягнуто?

Сеанси консультацій проходили в безпечній атмосфері, де жінки могли відкритися й поділитися своїми найпотаємнішими та найболючішими почуттями. Деякі з них вперше розповідали про те, що їм довелося пережити. Для багатьох це був перший крок до психологічного відновлення. Одна з учасниць зізналася, що вперше за довгий час вона відчула себе спокійно та змогла зосередитися на собі:

«Робота з психологом дала мені не лише техніки самодопомоги, а й сили повернутися до життя. Я зрозуміла, що мої емоції важливі і я можу з ними працювати. Я зрозуміла, що мої почуття нормальні. Що я можу сумувати й плакати. Бо раніше я чула лише: «Будь сильною. Тримайся!» А звідки брати цю силу? Тепер я знаю, що відчувати будь-які емоції — це нормально. Тепер я знаю, як піклуватися про себе».

Історії, які не залишать вас байдужими

Учасниці проєкту — неймовірно сильні жінки, яким вдається долати важкі випробування. Але, незважаючи на цю стійкість і витривалість, вони потребують підтримки, оскільки часто стикаються з нерозумінням із боку інших.

Олена з Дніпропетровської області розповідає важку історію. Її односельці розгорнули проти неї справжню кампанію цькування. Її звинуватили в тому, що вона розмовляє українською і хоче створити меморіал загиблим. Але найбільше їх дратувало те, що вона все ще горює за своїм сином. Незважаючи на все це, Олена знайшла в собі сили бути корисною сім’ям, які переживають подібні випробування:

«Я завжди хотіла зробити щось хороше для свого села. Але хто б допоміг мені втілити мої ідеї? У селі не було жодної підтримки, лише насмішки. Але я хочу зробити більше, працюючи в Об’єднанні. Саме тому я пройшла навчання в рамках проєкту «Сильні разом». Тепер я знаю, як об’єднувати жінок і мотивувати їх діяти разом, як створювати проєкти та залучати однодумців до їх реалізації і як взаємодіяти з владою. Я знаю, кому які запити відправляти. Я знаю, що все не дарма. Я знаю, що мої сестри по духу поруч зі мною і переживають схожі труднощі у своїх громадах».

Марія з Миколаївської області зіткнулася з важким випробуванням. Вона пенсіонерка, а перед виходом на пенсію все життя пропрацювала вчителькою. Інтелігентна та врівноважена, вона й подумати не могла, що їй доведеться відстоювати свої права та добиватися підтримки.

Обставини склалися так, що її не було кому захистити. Її чоловік загинув, боронячи рідне село. Під час окупації села він пішов у підпілля, до партизанів, але потрапив у засідку, влаштовану ворогом, і був застрелений. Тепер двоє синів Марії захищають Україну в лавах Збройних сил.

«Інколи здається, що ти нікому не потрібна. Твій біль, твої переживання. І це нестерпно. А потім я познайомилася з такими самими жінками, як я, що не здаються незважаючи на свої втрати. Цей біль дає їм силу. І вони не чекають, що хтось щось зробить за них. Хіба я гірша за них? У мене з’явилася впевненість у собі. Я відчула, що можу робити те саме. Що мої односельці підтримають мене. Крім того, я навчилася писати звернення, відстежувати відповіді та взагалі спілкуватися з владою. Тепер я точно не зупинюся, поки у нас не буде Алеї Пам’яті. І тоді ми разом вирішимо, що ще потрібно сім’ям».

Психологічна підтримка — це спосіб повернути собі сили

Опановані учасницями техніки самодопомоги включали дихальні вправи, техніки релаксації і самоаналіз. Вони допомогли учасницям зменшити тривогу та стрес і повернути відчуття контролю над життям. Зміцнення емоційної стійкості сприяло покращенню взаємодії в команді та підвищенню ефективності роботи всієї організації.

Крім того, консультації виявили ключові проблеми, з якими стикаються жінки. Це допоможе визначити подальшу роботу для надання ще ефективнішої підтримки.

Що далі?

Об’єднання планує запровадити щорічні виїзні сесії для команд із регіональних центрів і головного офісу. Вони дозволять жінкам зануритися в атмосферу спокою і відновити емоційну рівновагу, відсторонившись від повсякденних турбот і труднощів.

Цей формат допоможе підтримувати внутрішню стабільність, зміцнити довіру між членами команди та сприятиме ефективній взаємодії в майбутньому.

Чому це варто зусиль?

Цей проєкт показав, наскільки важливо дбати про ментальне здоров’я для довгострокового розвитку й підтримки людей на передовій, як на фронті, так і вдома. Коли жінки відчувають підтримку, вони здатні не лише допомагати іншим, а й змінювати світ на краще.

Контактна інформація

Об’єднання матерів і дружин Захисників України

Київ, Україна

Дар’я Вороніна, менеджерка з комунікації

DVorona@familyato.org

https://familyato.org/