Організації громадянського суспільства Грузії в стані кризи
Арморер Уосон, консультантка фонду BEARR
«Я не стикалася з такими репресіями, я виросла в пострадянській Грузії. Мені дуже складно до цього пристосуватися. Уся наша ідентичність опинилася під загрозою».
У середині вересня я зустрілася в Тбілісі з керівницями двох організацій громадянського суспільства (ОГС).
Ніно (усі імена змінено), директорка поважної неурядової організації, що допомагає вкрай стигматизованим і маргіналізованим групам населення, була приголомшена швидкістю та силою жорстких політичних репресій, з якими нині стикаються НУО.
Ана, з якою я зустрілася наступного дня, приїхала із Західної Грузії, де працює в одній із найстаріших і найповажніших НУО. Ця організація опікується такими ж вразливими верствами населення. Вона так само чітко усвідомлювала всю серйозність їхнього становища.
Я зустрілася з Ніно та Аною в критичний момент. За два тижні до цього, наприкінці серпня, активи семи найбільших правозахисних НУО були заморожені за рішенням суду. Чотири з них звернулися до суду, доводячи, що не можуть зареєструватися як «іноземні агенти», оскільки не представляють інтересів іноземної держави. Але ці аргументи не переконали суддів, призначених урядом «Грузинської мрії». Наші розмови з Ніно та Аною були сповнені страху й тривоги: чи зможуть організації громадянського суспільства пережити урядові репресії, і якщо так, то в якому вигляді вони збережуться? І як це позначиться на підопічних цих організацій?
За філіжанкою кави Ніно розповіла мені, що після суперечливих виборів у жовтні 2024 року та подальших масових протестів уряд Грузії ініціював понад 50 законів. Усі вони спрямовані на обмеження свободи слова, зібрань і ЗМІ, а також на придушення політичного плюралізму й громадянського активізму. Закони, що зобов’язують НУО, ЗМІ та приватних осіб, які отримують іноземне фінансування, реєструватися як «організації, що обслуговують іноземні інтереси», неодноразово переписувалися, стаючи дедалі більш драконівськими.
Влада використовує ті самі «неформальні» методи тиску, якими залякувала виборців перед виборами у жовтні 2024 року: погрози співробітникам НУО та їхнім родинам, сфабриковані звинувачення й величезні штрафи. Наприклад, штрафують за купівлю медикаментів і засобів захисту для учасників вуличних протестів. І, так само як і з виборами, механізми правового захисту було ліквідовано.
Ніно зізналася мені, що найбільше боїться того, що влада спробує тиснути на неї через її маленьку дитину. Раніше цього року їй вже надходили анонімні погрози телефоном. Голос у слухавці казав: «Ми знаємо, у якій школі навчається твоя дитина». Тепер вона робить усе можливе, щоб дитина ні на хвилину не залишалася без нагляду.
Перед НУО стоїть постійна дилема: як реагувати на законодавство про «іноземних агентів».
Механізм працює так: так зване «Антикорупційне бюро» звертається до ОГС із вимогою зареєструватися. Якщо початковий закон «Про прозорість іноземного впливу» карав за непокору штрафами, то, згідно з новим актом «Про реєстрацію іноземних агентів», ухилення від реєстрації загрожує тюремним ув’язненням. Реєстрація означає розкриття всієї фінансової звітності й угод, а також — що є найсерйознішим і етично неприпустимим для Ани та Ніно — персональних даних усіх, ким вони опікуються.
Закони складні для розуміння й постійно змінюються, а застосовують їх цілком свавільно. Організацію Ани викликали для реєстрації. Вони надали необхідну фінансову інформацію, але залишили незаповненими розділи, де вимагалися персональні дані підопічних. Поки що їх не викликали з вимогою надати ці дані. Ніно розповіла, що її організацію поки що не викликали. Однак іншим НУО, які виконали вимогу й надали фінансові відомості, надійшла відповідь, що надану інформацію визнано «неприйнятною».
Через закриття програм USAID фінансове становище організацій громадянського суспільства вже було вкрай скрутним. Багато міжнародних донорів, зокрема ЄС, призупинили конкурси заявок через тривалу невизначеність, і наразі абсолютно незрозуміло, чи зможуть НУО продовжувати свою діяльність. Ані Ана, ані Ніно зараз не отримують зарплати. Вони працюють на волонтерських засадах і живуть за рахунок сторонніх підробітків, намагаючись зберегти діяльність своїх організацій хоч у якомусь вигляді. Вони обидві цілком зосереджені на пошуку шляхів виживання для своїх організацій. Для деяких НУО це означає пошук способів працювати неофіційно, створюючи при цьому видимість, що діяльність повністю припинено.
Ана розповіла й про інші дилеми. Раніше вони тісно співпрацювали з місцевою владою, і саме завдяки цим міцним зв’язкам їм вдавалося виконувати свою роботу. Але тепер мало хто з НУО вірить у можливість співпраці з державою, навіть усвідомлюючи, що розрив відносин із партнерами в органах місцевої влади вдарить по їхніх підопічних. Підтримувати давні налагоджені зв’язки з владою тепер здається небезпечним.
Не дивно, що ці репресії посіяли недовіру й розкол серед організацій громадянського суспільства. За словами Ніно, деякі працівники НУО вже «змінили табір», заявляючи: «Нам потрібно пристосовуватися». Стає очевидним, що деякі організації є не стільки НУО, скільки «ДОНДО» (державою організованими недержавними організаціями). Вони таємно підтримуються державою, зберігають їй вірність і отримують винагороду за свою покірність.
Через рік після рішення уряду «Грузинської мрії» призупинити процес вступу до Євросоюзу політична криза не вщухає. Масові вуличні протести, що спалахнули після виборів, тривають, хоча й у меншому масштабі: щовечора на вулиці виходять сотні людей. Їх не зупиняють ані штрафи, ані арешти, ані спроби влади грати з ними в «кішки-мишки», щоб витіснити з головних вулиць столиці.
Попри вкрай скрутне становище, у якому вони опинилися, Ана та Ніно зберігають глибоку відданість своїй справі. Вони обидві вірять, що зможуть продовжувати роботу, і що їхні організації якимось чином мають вижити — і виживуть.
28 листопада 2025 року
Заява Amnesty International та інших організацій від 10 вересня 2025 року
Видання EU Observer, 6 серпня 2025 року
Коли держава йде проти своїх: громадянське суспільство Грузії в облозі
Заява Посольства Великої Британії в Тбілісі від 29 серпня 2025 року
Заморожування рахунків НУО в Грузії
Transparency International Georgia, 4 квітня 2025 року
Шлях до диктатури: огляд нещодавніх репресивних законодавчих ініціатив «Грузинської мрії»
