Анна Боулз відвідує мобільну пекарню в Миколаєві
Цей репортаж про свою нещодавню поїздку до Миколаєва підготувала Анна Боулз — волонтерка, яка веде блог про свої подорожі Східною Україною на платформі Substack.
Миколаївська область була деокупована майже три роки тому, але багато сіл досі важко відновлюються. Приїзд мобільної пекарні може стати для них головною подією тижня.
Багато читачів, імовірно, стежать за чудовим блогом на платформі Substack моєї колеги-волонтерки Фелісіті Спектор про її роботу в Україні або вже читали її книгу Bread and War (Хліб і війна) про їжу та опір в Україні в умовах воєнного часу. У вересні вона запропонувала мені відвідати разом із нею мобільну пекарню.
Фелісіті (крайня праворуч) і Алекс (позаду праворуч) із місцевими волонтерами та співробітниками.
Фелісіті: Мобільна пекарня перебуває в Миколаєві вже більше року — ми привезли її туди з Одеси. Спочатку пекарня розміщувалася на території баптистської церкви на півночі міста, яка забезпечувала її водою, електрикою та іншими зручностями. Ми дуже вдячні їм за те, що вони нас розмістили. Потім ми перевезли пекарню на її нинішнє місце розташування — до центру ДОФ (колишній Дім офіцерів флоту, зараз це гуманітарна неурядова організація) у центрі Миколаєва. На новому місці було більше волонтерів, які хотіли не лише освоїти випічку, але й допомагати з доставкою хліба до сіл Миколаївської та Херсонської областей.
Команда центру ДОФ надала нам величезну допомогу. Крім того, двоє пекарів із Великої Британії та Нідерландів провели кілька тижнів у Миколаєві, навчаючи місцевих волонтерів випікати хліб на заквасці та допрацьовуючи наші рецепти для стабільної роботи в умовах мобільної пекарні. Наше приміщення доволі тісне, і ми прагнемо максимально підвищити ефективність роботи. Ми використовуємо рецепти традиційного українського хліба на заквасці: це біла паляниця, цільнозерновий хліб із насінням, дарницький житній і, з нещодавніх новинок, темний солодовий житній хліб, який може зберігатися до трьох тижнів. У нас він називається «Азовський» хліб.
Віллем Калеб Феннема з Нідерландів позичив нам великий тістоміс, який значно ефективніший за той, що був у нас у пекарні. Ця допомога була неймовірно цінною, до того ж Віллем провів кілька тижнів у Миколаєві, навчаючи та наставляючи нашу місцеву команду. Він розробив для нас додаткові рецепти, включно з солодовим житнім хлібом і медовим кексом, які ми зможемо готувати на Різдво та для дітей.
Наш великий друг Алекс Беттлер, власник лондонських пекарень і кав’ярень, що спеціалізуються на хлібі на заквасці, також неодноразово приїжджав до Миколаєва. Він навчав волонтерів, працював із ними, а також брав участь у спільних поїздках для доставки хліба до сіл. У перервах між поїздками він проводив збори коштів і випікав хліб для нас у своїй лондонській пекарні Today Bread. Він просто суперзірка!
Ліворуч: Фелісіті, я і Алекс. Праворуч: книга Bread and War.
Наш проєкт стартував завдяки гранту від International Relief Teams (США), що дозволило нам випікати 700–800 буханок хліба на заквасці на тиждень. Потім цей хліб доставлявся до важкодоступних сіл, куди інші гуманітарні агенції не доїжджали через відсутність доріг із твердим покриттям. Команда центру ДОФ налагодила дуже добрі стосунки з цими селами й достеменно знає, що там необхідно на місцях.
Мешканці сіл завжди дуже раді приїзду хлібної доставки. Вони дуже цінують можливість отримати цей якісний, поживний хліб, випечений вручну, який до того ж довго не черствіє. У селах, що постраждали від масштабних руйнувань, цей хліб дарує відчуття дому та родини.
У нас є друга мобільна пекарня в Одесі, яка незабаром розпочне роботу. Як і завжди, головна проблема — це забезпечення фінансування, необхідного для оплати борошна, пального для генераторів, бензину для машин доставки та зарплат пекарям. Але ми не відчуваємо нестачі в підтримці та добрих справах. Величезне дякую всім, хто допомагає нам і жертвує кошти на нашу діяльність!
Пекарня піклується про своїх волонтерів: на фото Аня (ліворуч) готує піцу на обід, а Марина (праворуч) подає її.
Марина та Аня працюють у команді пекарні.
Коли почалася повномасштабна війна, ситуація була жахливою, але допомагали деякі міжнародні організації, наприклад Всесвітня продовольча програма. Яка ситуація зараз?
Марина: Коли почалася повномасштабна війна, у селах не було ані магазинів, ані хліба, ані яєць. Люди організовували групи та обмінювались інформацією про те, де можна дістати їжу. Зараз ситуація покращилася, але магазинів, як і раніше, немає. Так, гуртова торгівля є, але люди не завжди мають можливість закуповувати продукти раз на тиждень. Наш приїзд щоразу збирає багато людей, наче для них це велике свято.
Звісно, частина сіл уже відновилася. Однак наш хліб на заквасці все одно вигідно відрізняється від звичайного!
Чи є інші благодійні організації, які постачають хліб, чи цим займаєтеся тільки ви?
Марина: Так, є й інші благодійні фонди, хоча жителі деяких сіл кажуть, що їхні програми закрилися, і ми не знаємо чому. Великі організації не доставляють хліб у невеликі села. У них великогабаритні машини [які не можуть проїхати по сильно розбитих дорогах], тому маленькі села залишаються без допомоги.
Буквально минулого тижня ми випадково збилися зі шляху й заїхали в інше село. Село-привид, повністю зруйноване. Ми не очікували когось там зустріти, але виявилося, що там живе п’ять людей. Такі села гостро потребують підтримки та допомоги. Люди хочуть відновити все: і своє господарство, і будинки, але в них немає їжі. Варто відійти від села буквально на пару метрів — і ви опинитеся на мінному полі. Ось така ситуація тут досі.
Скільки разів на місяць ви відвідуєте кожне село?
Аня: Двічі. Звісно, нам хотілося б частіше, але поки що не виходить. Регулярно ми відвідуємо вісім сіл. Є ще кілька — чотири, здається, — де ми були лише раз чи двічі, оскільки ми не можемо охопити все. На початку проєкту ми їздили в одне село, але через жахливу дорогу в нас зламалася машина, і ми більше не можемо так ризикувати. Хоча людям там дуже потрібен хліб. Це велике село. З тією кількістю машин, яка у нас є, ми все одно не зможемо його охопити.
Ви раніше їздили в Херсонську область. Це більше неможливо через безпекові обмеження [у зв’язку з атаками дронів]?
Аня: Ми все ще їздимо туди. Доріг там практично немає, але ми все ж таки дісталися, і люди були дуже раді. У них немає ані води, нічого немає. Там небезпечно, але люди там є. Попри все, їм потрібна допомога.
На блокпостах нас попереджають солдати, що там небезпечно: літають дрони, можливі прильоти. Але… людям же треба допомагати.
Ліворуч: Алекс і Марина в пекарні. Праворуч: Алекс зі свіжоспеченим хлібом.
Коли я була в Миколаєві, Алекс, пекар із Лондона (хоча сам він швейцарець), теж був там із тижневим візитом.
Що привело вас в Україну?
Я познайомився в Лондоні з Фелісіті і [через неї] дізнався про Bake for Ukraine, після чого вирішив приїхати сюди. Мені не подобається просто віддавати гроші на благодійність; я люблю бачити їхню реальну роботу й допомагати своїми руками.
Ви тут уже вп’яте. Кожна поїздка відрізнялася від попередньої, чи ви займаєтеся приблизно тим самим?
Ні, ситуація трохи змінюється, оскільки проєкт розвивається. Уперше ми запустили мобільну пекарню в Одесі й віддавали там хліб місцевій благодійній організації. Я вже вдруге приїжджаю до мобільної пекарні в Миколаєві. Зараз додалися ще дві мобільні пекарні, тому потрібно зрозуміти, куди їх направити, і як цей проєкт розвиватиметься надалі.
Ви самі відвідуєте постраждалі села?
Так. Це вражає, тому що там по-справжньому розумієш, чому людям потрібен хліб: усе повністю зруйновано. Коли бачиш посмішки чи світло в очах людей, яким даєш хліб, це просто безцінно.
Чи ускладнюється ситуація з фінансуванням?
Виникла потреба в змінах. Раніше було багато допомоги та підтримки від благодійних організацій з усього світу. Тепер проєкт має стати більш комерційним і самодостатнім. І тут, як мені здається, я можу трохи допомогти, оскільки сам керую бізнесом […] Нам треба знайти спосіб заробити тут гроші (хоча я поки не знаю, як саме), а також налагодити взаємодію з донорами в Європі, щоб вони розуміли, чим ми займаємося. Фінансування — це завжди непросто, але нам потрібні гроші, щоб мати змогу безкоштовно роздавати хліб.
Докладнішу інформацію про проєкт Bake for Ukraine і про те, як його підтримати, можна знайти на сайті https://bakeforukraine.org.
Прочитати блог Анни й підписатися на нього можна тут.
